Короткі й чіткі означення термінів, які трапляються під час написання курсової, листа, реферату чи тексту для сайту, — кожне з посиланням на інструмент, що допомагає.
Цей глосарій пояснює 33 терміни, які найчастіше шукають ті, хто пише українською: від парафраза, плагіату й академічної доброчесності до ДСТУ 8302:2015, Правопису 2019, апострофа, милозвучності, калькування, стилів мовлення та читабельності. Кожне означення має 40–60 слів, спирається на чинні норми, як-от Український правопис 2019 року та СУМ-20, і веде до інструмента AdeptWrite чи посібника, де цю тему можна опрацювати докладніше.
Частина тексту від одного відступу до іншого, що розкриває одну думку. Зазвичай починається реченням, яке називає тему, а далі подає пояснення, докази та приклади. Жорсткого обов’язкового обсягу немає, проте абзаци з трьох-шести речень читаються легше за суцільну стіну тексту. Скільки речень в абзаці.
Сукупність правил, за якими науковці та здобувачі освіти самостійно виконують роботу й чесно вказують джерела: посилаються на чужі ідеї, не фабрикують даних і не списують. Вона закріплена в законодавстві про освіту й у внутрішніх положеннях закладів, а перевірка на збіги лише допомагає її дотримуватися. Як уникнути плагіату.
В активній конструкції виконавець дії є підметом: «комісія затвердила звіт». У пасивній підмет зазнає дії: «звіт було затверджено комісією». Українська добре передає пасив, але надмір дієприкметників на -но, -то («було проведено») робить текст канцелярським. У живому письмі вибирайте активну форму, а в наказах — пасив. Активний і пасивний стан дієслова.
Стислий самодостатній опис статті, дисертації чи кваліфікаційної роботи, що передає тему, мету, метод, основні результати й висновки. Її пишуть наприкінці, цілими реченнями, а зазвичай додають ключові слова. За анотацією читач вирішує, чи варто читати повний текст, тому дотримуйтеся ліміту обсягу, який вимагає видання чи заклад.
Знак ’ (або '), що вказує на роздільну вимову приголосного та наступного я, ю, є, ї. Його пишуть після губних б, п, в, м, ф, після р і після префікса, що закінчується на приголосний: м’ясо, п’ять, бур’ян, з’їзд, під’їзд. Апостроф не ставлять після інших приголосних: дзвякнути, мряка. Апостроф докладніше.
Скорочена вказівка в тексті на джерело цитати, парафраза чи даних, що відсилає до повного опису в списку літератури. В українських курсових і дипломних її часто подають у квадратних дужках із номером джерела й сторінкою, наприклад [7, с. 45]. Вимоги до оформлення визначає ДСТУ 8302:2015 або правила вашого закладу.
Прописна літера на початку речення, у власних назвах, іменах, прізвищах і назвах установ. Українські заголовки пишуть за принципом речення: з великої лише перше слово та власні назви, на відміну від англійського Title Case. Тому інструмент «Змінити регістр» не має українського режиму Title Case. Правила великої літери.
Примітка внизу сторінки, позначена цифрою чи зірочкою в тексті, де подають посилання на джерело, пояснення або уточнення, що розривало б виклад. Підрядкові посилання часто нумерують наскрізно по всій роботі або починають заново на кожній сторінці — як вимагає заклад. Як оформити виноски й примітки.
Слово чи словосполучення, що виражає ставлення мовця до сказаного: звичайно, мабуть, на жаль, по-перше, на мою думку. Воно не є членом речення й виділяється комами. Однак слова на кшталт «наче», «мов», «ніби» не завжди вставні. Якщо слово можна вилучити чи переставити без зміни змісту, це зазвичай ознака вставного. Вставні слова з прикладами.
Інструмент, що переписує чернетку від ШІ, аби вона звучала природно й у вашій манері: прибирає шаблонні звороти й різноманітить ритм речень. Він покращує письмо, а не приховує походження тексту, і не гарантує, що детектор його не позначить. Зміст і факти перевіряйте самі. Як зробити текст від ШІ живим.
Програма, що оцінює ймовірність, що текст написав штучний інтелект (ШІ). Її результат — припущення, а не доказ: детектори помиляються як на людських текстах, так і на машинних. Тому оцінка в AdeptWrite є лише оцінкою, і на ній не можна ґрунтувати звинувачення. Як працюють детектори ШІ.
Національний стандарт «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання», за яким оформлюють посилання й списки літератури в більшості українських дипломів і курсових. Генератор AdeptWrite ДСТУ 8302:2015 не формує: він працює за APA 7, MLA 9, Chicago, Harvard та IEEE. Як оформити за ДСТУ.
Назва статті, сторінки, оголошення чи допису — перше, що бачить читач, і часто єдине, що він читає перед тим, як натиснути. Хороший заголовок чіткий і конкретний, не вводить в оману й не кінчається крапкою. На вебсторінці заголовок зазвичай стає тегом H1, а пошуковики використовують його для розуміння теми сторінки.
Дослівно перенесений з іншої мови зворот або слово, чужі українській нормі: «приймати участь» замість «брати участь», «на протязі» замість «протягом», «слідуючий» замість «наступний», «міроприємство» замість «захід». Кальки з російської трапляються найчастіше. Перевірка граматики AdeptWrite підказує нормативні відповідники, але остаточне рішення за вами.
Тип зв’язку, коли головне слово вимагає від залежного певного відмінка чи прийменника. У нормі кажемо «згідно з наказом», «відповідно до закону», «завдяки допомозі», «оплатити рахунок». Хибні форми на кшталт «згідно наказу» або «оплатити за рахунок» — типові канцеляризми й кальки, які варто виправляти в ділових текстах.
Літера української абетки для звука [ɡ], відмінного від [ɦ], що позначається літерою г. Правопис 2019 визнає її повноправною: ґрунт, ґанок, ґудзик, ґава. Її пишуть у багатьох запозиченнях і власних назвах, коли в мові-джерелі був твердий задньоязиковий [ɡ], але не в усіх: наприклад, «гараж» і «генерал» пишуть із г.
Короткий опис вебсторінки в її HTML-коді, який пошукові системи можуть показувати під назвою в результатах. Він не впливає на позиції напряму, але чіткий і конкретний опис, що відповідає запиту, може збільшити кількість переходів. Зазвичай радять вкладатися в 120–155 символів, щоб текст не обрізався. Генератор метаопису пропонує варіанти, які ви правите.
Закономірності, що полегшують вимову, з-поміж яких чергування у/в, і/й та прийменників з, із, зі. Після голосного зазвичай пишуть в та й («вона вчиться в університеті»), а після приголосного — у та і («студент у місті»). Це не жорстка заборона, а тенденція, тому в офіційних текстах її варто дотримуватися послідовно.
Складання тексту з шматків різних джерел, у яких лише замінено кілька слів на синоніми, а побудова речень лишилася чужою. Навіть з посиланням такий текст у багатьох закладах вважають порушенням. Щоб його уникнути, прочитайте джерело, відкладіть його, викладіть думку по-своєму з пам’яті й тільки потім укажіть автора.
Стиль законів, наказів, заяв, ділових листів і документів. Для нього характерні точність, стислість, стандартизовані звороти, звертання на «Ви» з великої літери в особистих листах і відсутність емоційно забарвлених слів. Інструмент «Зміна стилю» допомагає переписати текст офіційно або по-діловому, але остаточну версію документа перевіряйте самі. Як написати діловий лист.
Передавання чужої думки власними словами й іншою побудовою речень зі збереженням змісту. За довжиною парафраз зазвичай близький до оригіналу, на відміну від переказу, що стискає. У курсовій чи статті парафраз усе одно потребує посилання на джерело, а без нього він лишається плагіатом. Докладніше про перефразування.
Слова, подібні за звучанням і написанням, але різні за значенням: ефектний і ефективний, адресат і адресант, дипломат і дипломант, одягти (на когось) і надягти (на себе). Їх легко сплутати, і правопис цього не виявить, бо обидва слова написані правильно. Сумніваючись, перевіряйте значення в тлумачному словнику.
Оприлюднення чужого тексту, думок чи даних як власних без зазначення автора. Це дослівне копіювання без лапок, мозаїчне складання з чужих фрагментів, повторне використання власної роботи без застереження та видавання написаного іншою людиною за своє. Наслідки залежать від правил закладу чи видання. Види плагіату з прикладами.
Структура майбутнього твору, складена перед написанням: розділи, їх послідовність і ключові думки під кожним, зазвичай у вигляді вкладеного списку. План робить аргументацію логічною, не дає розділам дублювати один одного й пришвидшує роботу, бо ви заповнюєте готову схему, а не порожню сторінку. Генератор плану пропонує чернетку, яку ви редагуєте.
Чинна редакція Українського правопису, затверджена 2019 року. Вона підтвердила літеру ґ, закріпила написання проєкт, ввела дублетні форми й змінила написання низки слів та закінчень, наприклад -ов-/-ев- та кличний відмінок. Перевірка правопису в AdeptWrite знаходить застарілі форми й типові помилки. Що змінилося в Правописі 2019.
Знаки, які структурують речення: крапка, кома, двокрапка, тире, дужки, лапки. Українська пунктуація має власні правила: тире між підметом і присудком, кома перед «що», «щоб», «який», відокремлення звертань і вставних слів, лапки «ялинки». Англомовна практика, як-от кома перед «and», тут не діє. Розділові знаки: правила й приклади.
Перелік джерел, використаних у роботі, розміщений наприкінці й оформлений за певним стандартом. В українських роботах його впорядковують за абеткою або в порядку першої згадки в тексті. Кожен запис містить автора, назву, видавництво, рік і сторінки, а для вебджерел — адресу й дату звернення. Список літератури чи бібліографія.
Набори правил, як зазначати джерела в тексті й у списку літератури. APA поширений у психології, педагогіці та соціальних науках, MLA — у літературознавстві й мовах, Chicago — в історії та видавничій справі, IEEE — у техніці з нумерованими посиланнями, а Harvard — це родина стилів «автор — рік». Який саме потрібен, визначає викладач чи журнал.
Скорочений виклад тексту власними словами, що зберігає лише головні думки й відкидає приклади та другорядні подробиці. Він значно коротший за оригінал. Як і парафраз, переказ чужої праці у вашому тексті потребує посилання, навіть якщо жодне речення джерела не збереглося. Як написати переказ і анотацію.
Академічний тлумачний «Словник української мови у 20 томах», що видає Інститут української мови НАН України. Він послідовно фіксує значення, вимову, наголос і вживання слів. Інструмент «Як правильно пишеться слово» у AdeptWrite не замінює СУМ-20 і не є повним: він звіряє слово зі списком типових помилок і показує тлумачення з Вікісловника.
Коротке твердження, яке стисло формулює головну думку есе, реферату чи доповіді й потребує доведення. Вона має бути конкретною, спірною й достатньо вузькою, щоб її можна було обґрунтувати в межах обсягу. Хибна теза — «Шкільна форма — цікава тема»; кращий варіант — «Шкільну форму варто зробити необов’язковою, бо вона обмежує самовираження». Як сформулювати тезу.
Різновиди літературної мови, що відповідають сферам спілкування: розмовний, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній і конфесійний. Кожен має власні лексику, синтаксис і жанри. Стиль обирають за адресатом і метою: заяву пишуть офіційно, повідомлення другові — розмовно, а курсову — науково. Види текстів і стилі мовлення.
Дослівно відтворений уривок чужого тексту, взятий у лапки й супроводжений посиланням на джерело зі сторінкою. Цитують тоді, коли важлива точна форма: визначення, норма закону, влучний вислів. Забагато цитат перетворює текст на колаж, тож урівноважуйте їх власним викладом та аналізом. Перед цитатою ставлять двокрапку, а в кінці — лапки «ялинки».
Наскільки легко читач розуміє текст: це залежить від довжини речень і слів, структури абзаців та складності лексики. Для української в AdeptWrite оцінку обчислюють за формулою LIX, бо власної української формули в інструменті немає. Така оцінка лише орієнтир: вона не знає вашого читача, тож остаточно судіть самі.
Парафраз передає один уривок власними словами й тому приблизно такий самий за довжиною, а стислий переказ лишає тільки головні думки всього тексту. Обидва потребують посилання на джерело, а дослівна цитата — ще й лапок.
Це визначає ваш заклад чи кафедра. В Україні найчастіше вимагають ДСТУ 8302:2015, але для статей у міжнародних журналах потрібен APA, MLA чи інший стиль. Генератор посилань AdeptWrite формує APA 7, MLA 9, Chicago, Harvard та IEEE, але не ДСТУ 8302:2015.
Ні. Детектор лише оцінює ймовірність, що текст написала машина. Його результат ніколи не слід вважати доказом, а звинувачення на ньому ґрунтувати не можна.