Як написати стислий переказ і анотацію тексту: алгоритм, довжина й приклад до і після

Стислий переказ — це виклад головного змісту тексту своїми словами без дрібниць і прикладів. Щоб його написати, прочитайте текст, визначте головну думку, випишіть ключові тези, об’єднайте їх у зв’язний виклад і порівняйте з оригіналом. Анотація ж лише коротко відповідає, про що текст, і не переказує його зміст повністю.

Коротко: як написати стислий переказ

Стислий переказ — це зв’язний виклад основного змісту прочитаного тексту власними словами, у меншому обсязі, без другорядних подробиць, прикладів і художніх прикрас. Алгоритм із шести кроків:

1. Прочитайте текст повністю, не зупиняючись на деталях.
2. Сформулюйте головну думку одним реченням.
3. Розділіть текст на смислові частини й випишіть у кожній головне.
4. Викресліть приклади, повтори, порівняння й другорядні описи.
5. З’єднайте тези у зв’язний текст власними словами.
6. Звірте з оригіналом: нічого не спотворено, нічого свого не додано, обсяг відповідає завданню.

Далі ми розберемо, чим переказ відрізняється від конспекту й анотації, покажемо приклад скорочення з до/після, дамо орієнтири щодо довжини й підкажемо, як користуватися інструментами AdeptWrite.

Переказ, конспект, анотація, резюме: у чому різниця

Ці жанри часто плутають, а вони мають різні цілі.

Важливо. Слово «резюме» в Україні має два значення: підсумок наукової статті та документ для пошуку роботи (CV). У цій статті йдеться про підсумок тексту, а не про документ для пошуку роботи.

Головна відмінність між переказом і анотацією: переказ відтворює зміст (читач може його замінити собою оригінал за основними думками), а анотація описує текст («У статті розглянуто... автор доводить, що...»), не наводячи самих тез повністю.

Крок за кроком: алгоритм стислого переказу

Крок 1. Прочитайте двічі

Перший раз — щоб зрозуміти загальний зміст і тему. Другий — з олівцем: підкреслюйте речення, без яких текст втратить сенс. Не починайте писати після першого читання: так легко схопитися за яскравий приклад і пропустити головне.

Крок 2. Сформулюйте головну думку

Дайте відповідь на питання: «Що автор хоче сказати читачеві?» Одне речення, власними словами. Якщо вийшло два, імовірно, ви ще не визначили головного.

Крок 3. Розбийте текст на смислові частини

Здебільшого кожен абзац — одна частина, але буває, що абзац містить дві думки або дві сусідні об’єднані. До кожної частини напишіть коротку тезу (до одного речення).

Крок 4. Викресліть другорядне

Можна скорочувати:

• приклади й ілюстрації (залишайте один, якщо без нього незрозуміло);
• повтори й синоніми, що дублюють думку;
• художні епітети, порівняння, вступні слова;
• діалоги (переказуйте непрямою мовою, якщо діалог важливий);
• числа й імена, які не впливають на висновок.

Не можна скорочувати причинно-наслідкові зв’язки: «бо», «тому», «проте». Саме вони тримають логіку.

Крок 5. Складіть зв’язний текст

Об’єднайте тези власними словами. Використовуйте сполучники й вставні слова для зв’язку: по-перше, далі, однак, отже, на думку автора. Тези, перелічені списком, ще не переказ. Переказ — це текст з логічними переходами.

Крок 6. Звірте з оригіналом

Контрольні питання:

• чи збережено головну думку автора;
• чи немає в переказі вашої оцінки або фактів, яких не було в тексті;
• чи не перекручено цифри, імена й причини;
• чи не лишилося довгих дослівних шматків без лапок.

Приклад: скорочення навчального тексту

Нижче — короткий навчальний текст, складений для прикладу (це не цитата з реального джерела).

Оригінал (близько 130 слів):

Читання вголос здавна вважають корисною звичкою. Коли людина читає мовчки, вона часто пропускає слова, які здаються їй очевидними, і не помічає, що думка загубилася. Читання вголос змушує проговорити кожне слово, тому неточності чути одразу. Наприклад, учитель української мови радить учням перечитувати власні твори вголос: так легше помітити повтори, незграбні звороти й місця, де не вистачає розділових знаків. Окрім того, читання вголос допомагає працювати над інтонацією й чіткістю мовлення, що знадобиться під час усної відповіді чи виступу. Звісно, у бібліотеці чи в транспорті так читати незручно, тож цей прийом найкраще використовувати вдома. Отже, кілька хвилин читання вголос щодня допомагають і писати краще, і говорити впевненіше.

Крок 2: головна думка. Читання вголос допомагає помічати недоліки тексту й покращує мовлення.

Крок 3–4: тези.

1. Мовчки читаючи, людина пропускає неточності.
2. Вголос недоліки чути одразу (приклад із вчителем — другорядний).
3. Це допомагає й усному мовленню.
4. Незручно в громадських місцях — другорядне.

Стислий переказ (близько 40 слів):

Автор стверджує, що читання вголос корисне: на відміну від мовчазного читання, воно дає змогу одразу почути недоліки тексту, такі як повтори й незграбні звороти. Крім того, воно тренує інтонацію та чіткість мовлення, тому кілька хвилин щодня покращують і письмо, і усну відповідь.

Анотація до цього ж тексту (2 речення):

У тексті розглянуто користь читання вголос для роботи над власними творами та усним мовленням. Автор пояснює, чому цей прийом допомагає помічати недоліки і коли його зручно застосовувати.

Зверніть увагу: переказ містить думки автора, а анотація лише називає, про що йдеться, і не відповідає на питання «що саме стверджується».

Яка довжина переказу

Універсального числа немає. У школі довжину задає вчитель або завдання (наприклад, «не більше половини обсягу», «до 100 слів»), а в університеті — методичні вказівки викладача. Орієнтири, які допомагають, а не замінюють вимогу:

• якщо завдання не визначає обсяг, переказ зазвичай в кілька разів коротший за оригінал;
• кожна смислова частина оригіналу має зберегтися хоча б одним реченням;
• не стискайте текст до набору тез без зв’язків — це вже конспект.

Для підготовки до НМТ корисне вміння швидко знайти головну думку й відрізнити основне від другорядного: у завданнях з української мови трапляється робота з текстом. Формат і зміст тесту уточнюйте на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) для вашого року вступу: вимоги змінюються, і ми не наводимо їх тут як остаточні.

Анотація: як написати

Анотація відповідає на три питання: про що текст, що в ньому розглянуто і для кого він корисний. Зразкова схема з двох-чотирьох речень:

1. Тема: «У статті розглянуто...», «Розділ присвячено...»
2. Зміст або результат: «Автор аналізує...», «Показано, що...»
3. Читач чи застосування: «Матеріал розрахований на...», «Може бути корисним для...»

Для кваліфікаційних і наукових робіт вимоги до анотації (мова, обсяг, ключові слова) задає заклад або журнал. Структуровану анотацію з вашого тексту допоможе чернеткою скласти інструмент написання анотації, але остаточну редакцію ви узгоджуєте з вимогами керівника.

Типові помилки

Мовні особливості: на що звернути увагу

• Непряма мова. Замість діалогу використовуйте «автор пише, що...», «героїня розповідає, що...». Розділові знаки при цьому прості: перед «що» ставимо кому. Докладніше про коми читайте в посібнику про кому в українській мові.
• Слова-зв’язки. Спершу, потім, отже, зрештою, при цьому, однак робляться з окремих тез текст.
• Уникайте кальок і канцеляриту. Пишіть «залежно від», «брати участь», а не «в залежності від», «приймати участь».
• Час дієслів. Переказуйте в теперішньому часі («автор стверджує»), якщо не вимагається інакше, і тримайте один час по всьому тексту.

Чинні норми правопису й пунктуації дивіться у Правописі 2019 року.

Як AdeptWrite допоможе скоротити текст

Інструмент скорочення тексту стискає довгий матеріал і працює у трьох форматах: тезами, абзацом або одним реченням. Він використовує лише думки, наявні в тексті, і не додає нових фактів. За один запуск обробляється до 6 000 символів, довші матеріали подавайте частинами.

Як із ним працювати розумно:

1. Спершу самі прочитайте текст і сформулюйте головну думку, щоб мати чим перевірити результат.
2. Попросіть тези, а не готовий абзац: так видно, що модель вважає головним.
3. Порівняйте з вашим списком: чого бракує, що зайве.
4. Перепишіть результат власними словами, якщо це навчальне завдання, адже вчитель оцінює ваше розуміння.
5. Прогляньте граматику та перефразуйте окремі громіздкі речення, якщо потрібно.

Для школи чи університету пам’ятайте: автоматичне скорочення не замінює ваше розуміння тексту, а здавати згенероване як власну роботу доцільно лише тоді, коли це дозволяють правила закладу.

Чек-лист готового переказу

1. Головна думка оригіналу збережена й легко знаходиться.
2. Усі смислові частини представлені.
3. Немає прикладів, повторів і подробиць, без яких зрозуміло.
4. Немає вашої оцінки, якщо її не просили.
5. Факти, імена й цифри не спотворені.
6. Текст зв’язний, а не перелік тез.
7. Обсяг відповідає завданню.
8. Кальки й помилки виправлено, текст вичитано.

Підсумок

Щоб написати стислий переказ, знайдіть головну думку, випишіть ключові тези, викресліть другорядне та поєднайте тези у зв’язний текст власними словами. Анотація ж лише описує, про що текст, і займає кілька речень. Тримайте в голові відмінність між жанрами, питайте у викладача точні вимоги до обсягу й оформлення, а інструменти використовуйте як помічників, а не заміну власному розумінню.

← Усі посібники