Основні правила українського правопису з прикладами за Правописом 2019

Основні правила українського правопису — це апостроф, м’який знак, чергування у/в та і/й, подвоєння приголосних, велика літера та написання разом, окремо й через дефіс. Їх викладено в чинній редакції Українського правопису (2019), затвердженій Постановою КМУ № 437. Нижче кожне правило подано стисло, з прикладами, таблицею типових помилок і чеклистом для перевірки тексту.

Що входить в український правопис

Український правопис — це зведення правил, за якими пишуть слова, розділяють їх, ставлять великі літери, переносять і розставляють розділові знаки. Чинна редакція — Український правопис 2019 року: її затвердила Постанова Кабінету Міністрів України № 437 від 22 травня 2019 року, а в силу вона набула 30 травня 2019 року. Вона замінила редакцію 1993 року, але переважна більшість базових правил лишилася тією самою.

Щоб орієнтуватися в правописі, достатньо знати шість груп правил:

1. вживання апострофа;
2. вживання м’якого знака;
3. чергування у/в та і/й (так звана милозвучність);
4. подвоєння й неподвоєння приголосних;
5. велика й мала літера;
6. написання разом, окремо та через дефіс.

Пунктуація — окрема велика тема, їй присвячено окремі матеріали: розділові знаки в українській мові і кома в українській мові. А якщо цікавить, що саме змінила редакція 2019 року, читайте Правопис 2019: що змінилося.

Нижче кожну групу розібрано коротко: правило, приклади, типова помилка. Для докладних випадків завжди відкривайте текст самого Правопису.

Апостроф

Апостроф (’) показує, що приголосний звук перед літерами я, ю, є, ї вимовляється твердо й окремо від наступного звука. Докладніше про нього — у матеріалі апостроф в українській мові.

Апостроф пишемо:

• після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного (крім р): м’ясо, п’ять, в’язати, б’є, комп’ютер, торф’яний;
• після р на кінці складу: пір’я, бар’єр, подвір’я;
• після префіксів, що закінчуються на приголосний: з’їзд, під’їзд, роз’яснити, ад’ютант, об’єкт, суб’єкт, пред’явити;
• у числівниках дев’ять, дев’яносто.

Апостроф не пишемо:

• коли перед б, п, в, м, ф стоїть інший приголосний: свято, цвях, духмяний, різдвяний, морквяний;
• після префіксів, що закінчуються на голосний, апостроф не потрібен, бо приголосний звук і так не стоїть перед «я, ю, є, ї» на межі морфем: заява, поєднання;
• після д, т, з, с, л, н, ж, ч, ш та інших приголосних, які не є губними: дядько, тюль, сюжет;
• у поширених іншомовних словах: бюро, бюджет, пюре, мюзикл.

Типова помилка — пропуск апострофа: «пятниця», «мякий», «комп’ютер» без апострофа в чат-повідомленнях. Інша — підміна апострофа іншим знаком. У друкованому тексті стоїть апостроф ’, а на клавіатурі зазвичай виходить прямий '. Це дрібниця, але в офіційних роботах бажано обирати одну форму й дотримуватися її всюди.

М’який знак

М’який знак (ь) позначає пом’якшення приголосного.

Ь пишемо:

• після д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова й складу: день, кінь, сьогодні, різьба, боротьба, донька;
• у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-: український, київський, козацький, товариський;
• перед о після пом’якшених приголосних: сьомий, льон, дьоготь, трьох.

Ь не пишемо:

• після р в кінці слова й складу: лікар, секретар, базар;
• після ж, ч, ш, щ: ніч, душ, плащ, ніж;
• після губних і задньоязикових: сім, любов, степ, верф, рік.

Типова помилка — «ь» після шиплячих («річь», «ніжь») або його пропуск у суфіксах: «український» і «козацький» пишемо з ь у суфіксі, а форми на зразок «козацкий» належать іншій мові. Ще одна пастка — слово «будь-який»: м’який знак тут є, а між частинами стоїть дефіс.

Чергування у/в та і/й

Це правило милозвучності: воно допомагає уникнути збігу голосних або нагромадження приголосних. Воно не є жорсткою забороною, але відхилення від нього сприймається як недбалість.

У та в

Додаткове спостереження: перед словами, що починаються на в або ф, зазвичай ставимо «у» (у Вінниці, у Фастові), щоб не було збігу «в Вінниці». В інших позиціях, наприклад між приголосним і голосним, обидві форми трапляються, тож орієнтуйтеся на звучання.

І та й

У мовленнєвій практиці найпростіше запам’ятати: після голосного ставимо в або й, після приголосного — у або і. У наукових текстах і в офіційних документах до цього ставляться уважніше, ніж у приватному листуванні.

Інша порада: якщо вагаєтеся, прочитайте речення вголос. Правило милозвучності народилося з вимови, і вухо зазвичай підказує правильний варіант.

Подвоєння й неподвоєння приголосних

Подвоєння трапляється у таких випадках:

• в іменниках середнього роду на -ння, -ття, -лля, -ччя, -жжя: знання, питання, життя, зілля, обличчя, подружжя;
• на межі префікса й кореня, якщо вони закінчуються й починаються на однаковий приголосний: беззаконня, роззява, оббити, відділ, ззаду, піддавати, віддати;
• у суфіксах прикметників -енн-: нескінченний, священний, щоденний;
• у деяких іншомовних словах: ванна, тонна, мадонна, білль, Анна.

Подвоєння немає:

• у більшості іншомовних слів: група, програма, імунітет, апарат, колектив, комісія;
• у більшості українських власних імен: Ірина, Олена, Оксана (хоч у деяких іменах подвоєння є: Анна, Жанна, Алла).

Типова помилка — «программа», «коллектив», «аппарат»: це перенесення російського подвоєння, а в українській ці слова пишуться з одним приголосним. Друга помилка — пропуск подвоєння в «беззаконня», «ззаду», «роззява». Для іншомовних слів у сумнівних випадках шукайте слово в СУМ-20 або в словнику іншомовних слів.

Велика літера

Велику літеру пишемо:

• на початку речення й прямої мови: Він сказав: «Дедлайн — п’ятниця.»;
• у власних назвах: Україна, Київ, Дніпро, Карпати, Тарас Шевченко, Леся Українка;
• у назвах установ, організацій, закладів — першу літеру першого слова, а решту слів — малою, якщо вони не є власними назвами: Національна академія наук України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
• у назвах головних свят: Різдво, Великдень (для складених назв свят і історичних подій дивіться чинний Правопис);
• у займенниках Ви, Вас у листах-зверненнях до однієї особи (за бажанням, з ввічливості).

Малою літерою пишемо:

• назви мов і народів: українська мова, українці, англійська, поляки;
• назви місяців і днів тижня: січень, понеділок;
• назви посад: директор, декан, голова правління, міністр (в офіційних документах існують окремі правила — звіряйтеся з внутрішніми вимогами закладу);
• назви професій, титулів, наукових ступенів: доктор наук, професор.

Типова помилка — велика літера в місяцях і днях тижня за зразком інших мов («Січня», «Понеділок» усередині речення). Друга — зайві великі літери у всіх словах назви установи, наприклад «Національна Академія Наук». Докладніший розбір — у матеріалі велика літера в українській мові.

Разом, окремо чи через дефіс

Це найбільша за обсягом група правил, тут постійно потрібна довідка. Скорочена схема:

Приклади, у яких плутаються найчастіше:

• «також» (разом) = «і», «теж»: Він також прийшов. Сполучення «так само» пишемо окремо: Зроби так само, як учора.
• «щоб» (разом) — сполучник мети: Я прийшов, щоб допомогти. «Що б» (окремо) — займенник із часткою: Що б не сталося, ми зустрінемося.
• «тому що» (окремо, перед «що» кома): Я залишився, тому що було пізно.
• «на жаль», «будь ласка» — окремо.
• «навряд чи» — окремо; «мабуть», «напевно» — разом.

Більше прикладів і винятків — у матеріалі разом, окремо чи через дефіс.

Таблиця найчастіших помилок

Приклад редагування: до і після

Візьмемо короткий абзац студентської роботи, написаний поспіхом:

Наш проект передбачає створення мобільного додатку. Робота над ним йшла у вівторок й середу. Студент Іван зїздив у Львів щоб зустрітися з замовником, програмна частина вже готова.

Після вичитування за правилами цього матеріалу:

Наш проєкт передбачає створення мобільного застосунку. Робота над ним тривала у вівторок і середу. Студент Іван з’їздив до Львова, щоб зустрітися із замовником; програмна частина вже готова.

Що змінилося і чому:

• «проект» → «проєкт» (Правопис 2019);
• «й» між «вівторок» і «середу» → «і»: попереднє слово закінчується на приголосний;
• «зїздив» → «з’їздив»: апостроф після префікса на приголосний;
• перед «щоб» додано кому, а «з замовником» стало «із замовником» за милозвучністю;
• «додаток» у значенні програми замінено на «застосунок» — це вже не орфографія, а вибір слова, тому такі правки завжди на розсуд автора.

Такий порядок читання допомагає на практиці: спочатку шукаєте «пастки» (апостроф, ь, у/в, і/й), потім перечитуєте текст на подвоєння та велику літеру, наприкінці перевіряєте разом/окремо.

Правопис у навчанні й на роботі

У школі правопис перевіряють на уроках української мови та в національному мультипредметному тесті (НМТ), актуальні програми й вимоги публікує Український центр оцінювання якості освіти. Для курсових і дипломних робіт ключове — методичні вказівки кафедри: вони можуть додавати вимоги до оформлення, але орфографію регулює Правопис. У діловому листуванні, договорах і публічних текстах помилка в написанні назви компанії чи посади псує враження сильніше, ніж у приватному чаті. Тому перед відправленням важливих листів варто перечитати текст ще раз, бажано наступного дня, коли «око не замилене».

Також пам’ятайте про Уповноваженого із захисту державної мови: на його сайті публікують роз’яснення щодо вживання державної мови, але це не орфографічний орган — норми письма встановлює саме Правопис.

Чекліст для перевірки тексту

Перед здачею курсової, відправленням листа чи публікацією пройдіть коротку перевірку:

• Усі слова з «я, ю, є, ї» після б, п, в, м, ф, р мають апостроф там, де потрібно (м’ясо, п’ять, під’їзд).
• Немає «ь» після р, ж, ч, ш, щ, але є після д, т, з, с, ц, л, н, де вимагає правило.
• У тексті дотримано милозвучності у/в та і/й.
• Слово «проєкт» написано за Правописом 2019.
• Місяці, дні тижня, назви мов і народів — з малої літери.
• У назвах установ лише перше слово з великої (крім власних назв).
• «Не» з дієсловами окремо, зі складними прикметниками перевірено в словнику.
• «Також», «щоб», «тому що» не переплутано з їхніми окремими варіантами.
• Скрізь однакові лапки й апостроф.
• Немає подвійних пробілів і зайвих пропусків перед комою.

Як перевірити текст за допомогою AdeptWrite

Перевірка правопису працює прямо в браузері. Вона шукає одруківки за відкритим словником uk_UA та показує добірку пар «правильно / неправильно», зокрема форми, змінені Правописом 2019. Це допоміжний інструмент: словник не замінює повної перевірки, а добірка пар охоплює лише обмежене коло слів, тож пропуски можливі.

Перевірка граматики працює на основі моделі штучного інтелекту: вона показує граматичні, пунктуаційні та стилістичні правки, які ви приймаєте або відхиляєте. Ліміт — 6 000 символів за один запуск, тому довгу роботу перевіряйте частинами. Спірні рекомендації завжди звіряйте з текстом Правопису.

Якщо сумніваєтеся щодо окремого слова, скористайтеся інструментом як правильно пишеться слово: він перевіряє слово у словнику uk_UA та показує визначення з Вікісловника. Це не офіційний словник і не СУМ-20, тож остаточну відповідь шукайте в першоджерелі. Для масових поправок (наприклад, однієї форми у великому файлі) підійде знайти й замінити, але переглядайте кожну заміну. Типові помилки в мові загалом зібрано в матеріалі часті помилки в українській мові.

Де перевірити правило

Остаточне слово за чинною редакцією Українського правопису (2019): її текст розміщено на порталі «Законодавство України» (Постанова КМУ № 437 від 22 травня 2019 року). Нормативну лексику й довідкові матеріали публікує Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, а тлумачення слів можна перевірити в онлайн-версії СУМ-20. Дані про ці джерела подано станом на 2026-11-01. Для курсових і дипломних робіт додатково дотримуйтеся вимог вашого закладу освіти.

← Усі посібники